У цьому контексті хотілося відзначити один важливий момент — розробка програмного забезпечення на основі політики відкритості та свободи привносить у філософію використання ПЗ нові риси. Так, межа між користувачем та розробником розмивається, оскільки розробник-користувач створює ПЗ для вирішення власних завдань, тим часом як звичайний користувач, у той або інший спосіб, мотивує створення розробником потрібних йому функцій. Висновок — відсутність тієї або іншої можливості це просто тимчасовий стан вільного ПЗ, коли не знайшлося користувача якому ця функція потрібна, відтак це ПЗ на разі оптимально вирішує завдання його справжніх користувачів. Будь яка критика про відсутність того або іншого функціоналу у такому випадку розбивається о непотрібність її користувачам або небажання цих самих користувачів, часто і критикуючих відсутність функціоналу, докласти якихось зусиль самому для вирішення власного-ж питання!