From OpenSCADAWiki
Jump to: navigation, search

Розгляд почнемо з конфігурації системних параметрів OpenSCADA, які розміщуються у шести вкладках кореневої сторінки станції:

  • Вкладка "Станція" містить основні інформаційні та конфігураційні поля програми, рисунок 4a. Перелічимо поля що надаються та прокоментуємо їх:
    • Станція — містить інформацію про ідентифікатор станції та вказує на локалізоване ім'я станції. Ідентифікатор вказується параметром командного рядку "--station"; при завантажені шукається відповідний до ідентифікатору станції розділ у конфігураційному файлі та використовується перший доступний, якщо не виявляється. Назва вказується параметром командного рядку "--statName".
    • Конфігураційний файл — містить інформацію про конфігураційний файл, що використовується програмою. Встановлюється параметром командного рядку "--config" або проєктом.
    • Робоча тека — містить інформацію про робочу теку станції. Використовується у відносній адресації об'єктів на файловій системі, наприклад — файлів БД. Переважно встановлюється менеджером проєктів при старті або безпосередньо у конфігурації запуску програми.
    • Тека модулів — містить інформацію про теки модулів OpenSCADA, поділені символом ';' та які можуть включати шаблони файлів у кінці (/my/modules/path/lib*.so). At.png Якщо значення цього поля некоректне то при запуску програма завершиться з повідомленням у консолі про некоректність конфігурації.
    • Тека іконок — містить інформацію про теки іконок програми, поділені символом ';'. At.png Якщо у дереві навігації конфігуратору відсутні іконки то значення цього поля некоректне.
    • Тека документів — містить інформацію про теки документів програми, поділені символом ';'. At.png Якщо ви не можете викликати локальну документацію то значення цього поля встановлено некоректно або не встановлено документації.
    • Робоча БД — вказує на робочу Базу Даних, а саме на частину Бази Даних комбінованого сховища (Загальний Сховок), що використовується для зберігання основних даних програми; яким може бути і Конфігураційний Файл (<cfg>) також для повного виключення Бази Даних зі зберігання даних.
    • Зберігати програму при виході, за періодом — вказує на необхідність збереження змінених даних при завершені роботи програми та вказує на періодичність у секундах з якою зберігати змінені дані програми.
    • Встановлювати модифікацію для обчислювальних об'єктів — особливо корисне для робочих систем разом із попередніми конфігураційними властивостями для збереження контексту обчислення. Але незручне у режимі розробки, постійно нагадуючи про необхідність збереження.
    • Повідомлення — вказує рівень повідомлень починаючи з якого програма буде їх обробляти та спрямування повідомлень. Повідомлення нижче цього рівня будуть ігноруватися. Рівень "Налагодження (0)" має особливий сенс, а саме — при встановлені буде увімкнено генерацію налагоджувальних повідомлень різними частинами програми. Контролювати генерацію налагоджувальних повідомлень частинами програми можна у вкладці "Налагодження" (Рис.4d), яка з'явиться у цьому випадку. Спрямування вказують необхідність відправлення повідомлень до системного журналу, до стандартного виводу, помилок та до архіву:
      • системний журнал це механізм операційної системи для роботи з повідомленнями системи та ПЗ; при включенні цього параметру з'являється можливість керувати та контролювати повідомлення OpenSCADA механізмами ОС;
      • стандартний вивід та помилки спрямовує повідомлення до консолі відповідно до рівня; або до стандартного журналу для деяких специфічних вбудованих систем;
      • архів повідомлень OpenSCADA представлено буфером повідомлень; At.png цей параметр зазвичай увімкнено та його вимкнення призводить до фактичного відключення архівування повідомлень на станції; збереження повідомлень буферу до сховища здійснюється відповідним архіватором повідомлень, про створення та конфігурацію якого можна детально ознайомитися у розділі конфігурації підсистеми "Архіви-Історія".
    • Оточення — секція інформації та конфігурації оточення:
      • Програма — містить інформацію про назву та версію програми. Зазвичай це OpenSCADA або назва заснованого на OpenSCADA рішення.
      • Система — містить інформацію про назву та версію Операційної Системи (OS), ядро ОС на якому виконується програма.
      • Системний час — містить інформацію про актуальний час системи із часовою зоною.
      • Системний годинник планування — містить інформацію про використаний годинник планування завдань та його роздільну здатність на даній операційній системі. Дозволяє зорієнтуватися з мінімальним інтервалом часу періодичних завдань, наприклад, для завдань збору даних.
      • Системний користувач — містить інформацію про користувача від ім'я якого виконується програма у ОС.
      • Мова — містить інформацію про кодування у якому зберігаються текстові повідомлення всередині програми та вказує на повну інформація щодо локалі із мовою, країною та кодуванням у вигляді "uk_UA.UTF-8". At.png Зміна повної локалі допустима, однак переважно призводить до зміни мови повідомлень для інтерфейсу та динамічних повідомлень.
      • Ім'я хосту — містить інформацію про ім'я машини, на якій запущено станцію.
      • CPU — містить оперативну інформацію про центральний процесор та вказує на основний набір процесорів для використання завданнями OpenSCADA. Інформацію процесору представлено кількістю доступних процесорів/ядер та частотою, який виконує програму. Значення частоти перевіряється раз на 10 секунд (для X86) та дозволяє відстежувати її зміну механізмами управління живленням, наприклад. Основний набір процесорів у круглих дужках містить перелік процесорів, що використовуються на цей час.
      • Кількість фаз виклику задач — для встановлення фазування виклику задач у визначену кількість фаз, <= 0 для встановлення оптимально, 1 для вимкнення фазування задач.
  • Вкладка "Підсистеми" містить перелік підсистем (Рис.4b) та дозволяє виконувати прямі переходи до них за допомогою контекстного меню.
  • Вкладка "Резервування" (Рис.4с) містить конфігурацію резервування станції у складі налаштувань:
    • Статус — містить інформацію про роботу механізму резервування — поточний та максимальний час, витрачений на виконання циклу задачі обслуговування резерву.
    • Рівень станції — вказує на рівень даної станції у схемі резервування (0-255).
    • Період задачі резервування — вказує на періодичність виконання задачі резервування, у секундах (1-255).
    • Час відновлення підключення — вказує через який інтервал часу здійснювати спробу відновлення підключення зі втраченою резервною станцією, у секундах (0-255).
    • Передача локальних первинний команд — включає передачу локальних первинних команд резервним станціям для автоматичної синхронізації локальних змін.
    • Станції — містить таблицю з інформацією про резервні станції. Станції можна додавати та видаляти за посередництвом контекстного меню. Ідентифікатор доданих станцій треба обрати з переліку доступних системних станцій OpenSCADA. Наявність у таблиці хоча-б однієї станції включає резервування у цілому та відкриває доступ до сторінок конфігурації резервування на рівні підсистем, якщо підсистема підтримує резервування. Таблиця надає наступну інформацію про станції:
      • Ідентифікатор — ідентифікатор системної станції OpenSCADA, має бути змінений після додання шляхом обрання з переліку доступних;
      • Ім'я — ім'я системної станції OpenSCADA;
      • Живий — ознака наявності зв'язку з резервною станцією;
      • Рівень — рівень віддаленої станції у схемі резервування;
      • Лічильник — лічильник запитів до резервної станції або час очікування відновлення, у випадку відсутності зв'язку.
    • Перехід до конфігурації переліку віддалених станцій — команда для переходу на сторінку конфігурації віддалених OpenSCADA станцій у підсистемі "Транспорти".
  • Вкладка "Переклади" містить елементи менеджеру централізованого перекладу текстових повідомлень станції (Рис.4f) та активується при включені багатомовного режиму встановленням базової мови текстових змінний:
At.png Більше дізнатися про деталі та специфіку створення багатомовних проєктів ви можете у відповідному "Як Виконати".
  • Статус — поточний статус перекладу повідомлень проєкту, де можливе:
  • "ОДНОМОВНИЙ, лише використовувати вже багатомовні БД із їх модифікацією";
  • "БАГАТОМОВНИЙ, створення або модифікація конфігураційних БД як багатомовні із вказаною базовою мовою '{мова}'";
  • "БАГАТОМОВНИЙ-ДИНАМІЧНИЙ, та динамічний переклад".
  • Базова мова - перелік локалей — вмикає підтримку багатомовності текстових змінних у конфігураційних БД через введення базової мови та переліку всіх локалей (на кшталт "uk_UA.UTF-8") проєкту (опціонально) поділених ';'. Далі, для текстових змінних на небазовій мові у таблицях БД будуть створюватися окремі стовпчики. Під текстовими змінними маються на увазі всі текстові поля конфігуратору, які може бути перекладено на іншу мову. Числа та інші службові символи до їх переліку не належать і не перекладаються. Повний перелік локалей не є обов'язковою частиною та переважно використовується у перетворені коду мови у повну локаль для системних функцій та у переліках обрання локалі.
At.png Ви можете ввести тут іншу мову окрім Англійська(en), але майте на увазі, що всі стандартні бібліотеки OpenSCADA сформовано для базової мови Англійська(en), тож інша базова мова псуватиме ці БД при зміні!
  • , динамічний переклад — запланований стан динамічного перекладу текстових повідомлень. Динамічний переклад текстових повідомлень викликає включення кешу перекладів текстових повідомлень та запити з БД перекладів частин OpenSCADA для робочих мов. Механізм переважно призначено для багатомовних динамічних користувацьких інтерфейсів, коли користувач програми має власну-переважну мову та користувачів у програми багато, як правило це кінцеві користувачі-оператори.
  • Ввімкнення менеджера — включення загального керування перекладами, що призводить до повного перезавантаження для отримання вбудованих повідомлень, що однак не призводить до формування повного індексу повідомлень у зв'язку із забороною перевантаження низки об'єктів під час їх виконання. Для завантаження повного індексу повідомлень потрібно зберегти менеджер у ввімкненому режимі та повністю перезапустити OpenSCADA. У процесі наступного запуску сформується повний індекс повідомлень.
  • Мови контролю — перелік оброблюваних мов, поділені символом ';'. Якщо для вказаної мови у джерелі присутні переклади то стовпчик мови буде їх містити, інакше буде порожнім.
  • Фільтр джерел — фільтр джерел для обмеження роботи менеджеру деякими БД, джерело має просто містити такий підрядок.
  • , перевірка/виправлення — увімкнути перевірку щодо однаковості перекладу базового повідомлення у різних джерелах та виправлення щодо: розповсюдження перекладу на порожні джерела, очищення дублювань базових повідомлень. Та окремий-другий прапорець щодо виправлення поєднанням базових повідомлень як переклади, оскільки ця операція може бути дещо помилковою у складних оточеннях.
  • , пропуск — пропустити визначену кількість елементів таблиці від початку, корисно для дуже великих проєктів які обмежено у часі повного опрацювання таблиці.
  • Повідомлення — безпосередньо таблиця повідомлень зі стовпчиками: базова мова, контрольовані мови перекладу, джерела повідомлення. Для модифікації доступні стовпчики мов, зміни яких будуть вноситися до джерел повідомлення.
  • Вкладка "Задачі" містить таблицю з переліком задач, відкритих різними компонентами OpenSCADA (Рис.4d). З таблиці можна отримати різну інформацію по задачах, а також призначити використані задачами процесори, на багатопроцесорних системах, та встановити фазу виклику задачі.
  • Вкладка "Налагодження" містить елементи контролю за налагодженням (Рис.4e) та активується при виборі рівня повідомлень "Налагодження (0)" або при використані лічильників об'єктів.