- Автор: Роман Савоченко
У початківців часто виникає питання забезпечення витримки інтервалів часу при програмуванні обчислювальних процедур у оточені OpenSCADA. Це питання зазвичай пов'язано з наявністю попереднього досвіду програмування лінійних обчислень та відсутності досвіду програмування циклічних систем реального часу.
У системах реального часу використовується так званий такт або цикл періодичних обчислень — ритм "життя". У кожному такті виконується деяка процедура, яка не повинна займати часу більш такту — періоду циклу. Як наслідок, якщо процедура такту зупиняється у очікувані, то зупиняється й життя системи реального часу. Відповідно, недопустимо використання у цих процедурах традиційних функцій приспання задачі на великі інтервали часу!
Вирішення завдання витримки великого інтервалу часу, більш за періодичність циклу, у системах реального чату здійснюється у два способи.
Перший спосіб полягає у декременті лічильника, встановленого у значення часового інтервалу, у кожному циклі та на значення періодичності такту до значення <=0, наприклад, у OpenSCADA це реалізується таким чином:
if((tm_cnt-=1/f_frq) <= 0) { //Декремент
tm_cnt = 10; //Встановлення лічильника у значення 10 секунд
//Виконання інших дій з періодичністю 10 секунд
}
Другий спосіб засновано на абсолютному часі, тобто у циклі здійснюється порівняння з поточним часом, наприклад, у OpenSCADA це реалізується таким чином:
if(SYS.time() > tm_to) {
tm_to = SYS.time()+10; //Встановлення порогу очікування у 10 секунд більше за поточний час
//Виконання інших дій з періодичністю 10 секунд
}
Другий спосіб є більш надійним оскільки у ньому виключено проблему затримки спрацювання з причини можливого виконання процедури циклу більш часу такту — втрата тактів-циклів. Хоча у правильно налаштованих конфігураціях та задачах даний ефект не повинен мати місце, а також, останні версії OpenSCADA переважно враховують такі втрати циклів у розрахунку значення f_frq.